- докучати
- дакучацьназаляць
Українсько-білоруський словник. 2013.
докучати
Смотреть что такое "докучати" в других словарях:
докучати — а/ю, а/єш, недок., доку/чити, чу, чиш, док. Повторюванням, одноманітністю дій, слів і т. ін. неприємно вражати; набридати. || перен. Не давати спокою, мучити, турбувати (про почуття, хвороби, думки і т. ін.) … Український тлумачний словник
докучати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
докучати — надоїдати … Лемківський Словничок
долегать — докучати, турбувати, чинити прикрість … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
стужати — докучати, бути тягарем для когось … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
цвілити — Цвілити: дошкулювати, докучати, бичувати [X] дошкулювати, докучати; бичувати, стьобати, шмагати [1] дошкулювати, Сам ходжу за ним і благаю цвілю: [Звн 307] [ВЛ] … Толковый украинский словарь
відставати — аю/, ає/ш, недок., відста/ти, а/ну, а/неш, док. 1) Відділятися, відпадати від чого небудь. 2) перен., розм. Припиняти стосунки, втрачати зв язок із ким небудь; відходити від кого небудь. 3) перен., розм. Переставати докучати. 4) Рухаючись… … Український тлумачний словник
доїдати — а/ю, а/єш, недок., дої/сти, ї/м, їси/, док. 1) перех. Закінчувати їсти; їсти все, до кінця. 2) неперех. Їсти знову, до повного вдоволення. 3) неперех., діал. Докучати … Український тлумачний словник
докучання — я, с. Дія за знач. докучати … Український тлумачний словник
докучити — див. докучати … Український тлумачний словник
долягати — Долягати: докучати [IV] заважати, перешкоджати, непокоїти [27] … Толковый украинский словарь
